Розглянувши Заяву Дніпропетровської регіональної філії Державної установи «___________________________» (код ЄДРПОУ ___________) (далі – Заявник) від 25.03.2026 № 157/1-10 (вх. № 40 від 01.04.2026) (далі – Заява), стосовно права постійного користування земельними ділянками,керуючись статтями 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтями 12, 92, 120 Земельного кодексу України, статтями 3, 95, 334 Цивільного кодексу України, та взявши до уваги рекомендації постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій, яка встановила:
1. Заявник просить надати Державній установі «___________________» (код ЄДРПОУ ______________) (далі – ДУ «_________» або Державна установа «___________») у постійне користування низку земельних ділянок комунальної власності Личкіської сільської ОТГ (далі – Земельні ділянки).
2. Фактичне обґрунтування Заяви.
Заявник зазначає, що згідно з наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 02.04.2025 № 263 «Про закріплення державного майна на праві оперативного управління за Державною установою «Українські гідромеліоративні системи»» (далі – Наказ № 263) за ДУ «________» закріплено на праві оперативного управління будівлі та споруди, які були передані на її баланс з балансу Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області (далі – РОВР у Дніпропетровській області). Заявник стверджує, що до передачі зазначені об'єкти були закріплені на праві оперативного управління за РОВР у Дніпропетровській області.
На підтвердження Заявник додає до Заяви копію Наказу № 263.
Також Заявник стверджує, що Земельні ділянки нібито були надані у постійне користування РОВР у Дніпропетровській області, і останній нібито заявив про відмову від цього права.
3. Нормативно-правове обґрунтування заяви
Заявник обґрунтовує своє прохання посиланням на п. «а» ч. 2 ст. 92 ЗК України, відповідно до якої права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.
Також Заявник посилається на положення ч. 5 ст. 120 ЗК України, яка встановлює правила переходу права постійного користування земельною ділянкою до особи, для якої перейшло право оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна, розташований на такій земельній ділянці.
4. Оцінка обґрунтування Заяви.
4.1. Заявник не подав разом із копією вищезгаданого Наказу № 263 згадуваного у останньому в якості додатку Акта приймання-передачі державного майна, затвердженого 01 квітня 2025 року.
Внаслідок цього із матеріалів Заяви неможливо встановити, яке ж саме нерухоме майно, із набуттям якого пов’язуються намагання отримати право постійного користування Земельними ділянками, отримала ДУ «_________».
4.2. Крім того, з контексту Заяви та Наказу № 263 вбачається, що йдеться саме про нерухоме майно.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідним законом є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
У пункті 2 Наказу № 263 було доручено Державній установі «__________» забезпечити:
– проведення заходів щодо оформлення іншого речового права власності на нерухоме майно відповідно до вимог чинного законодавства;
– подання копій право установчих документів на нерухоме майно до Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
До Заяви не додано жодних доказів державної реєстрації за ДУ «___________» відповідного нерухомого майна, яке набуто відповідно до Наказу № 263, та із набуттям якого пов’язуються намагання отримати право постійного користування Земельними ділянками. Таким чином, матеріали Заяви не підтверджують того, що у ДУ «_________» взагалі виникло право оперативного управлення на таке нерухоме майно.
4.3. Стаття 79-1 «Земельна ділянка як об’єкт цивільних прав» ЗК України передбачає, зокрема, що:
– формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1);
– сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частини 3, 4);
– формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч. 5);
– земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч. 9).
Заявник у Заяві не наводить кадастрових номерів Земельні ділянки, їх точного або хоч скільки-небудь орієнтовного місцезнаходження, обмежуючись лише зазначенням площі та відносного положення відносно населених пунктів (в межах чи за межами того чи іншого населеного пункту).
Тобто, із матеріалів Заяви не випливає, чи Земельні ділянки є вже сформованими об’єктами цивільних прав, тобто чи взагалі щодо них можуть в принципі виникати цивільні права та обов’язки, чи то Земельні ділянки ще тільки належить сформувати у майбутньому.
4.4. Матеріали Заяви також жодним чином не підтверджують, що Земельні ділянки нібито належать чи належали на праві постійного користування РОВР у Дніпропетровській області. Зокрема, не додані копії відповідних державних актів, не наведено жодної інформації про державну реєстрацію права постійного користування РОВР у Дніпропетровській області.
4.5. Що стосується стверджуваної нібито відмови РОВР у Дніпропетровській області від нібито належного йому права постійного користування Земельними ділянками, то подібна заява дійсно надходила до Личківської сільської ради (Заява РОВР у Дніпропетровській області від 22.01.2026 № 130/08-26). Рішенням Личківської сільської ради від 19 березня 2026р. № 1923 (https://lychksil.otg.dp.gov.ua/rishennya-gromadi/pro-vidmovu-rehionalnoho-ofisu-vodnykh-resursiv-u-dnipropetrovskii-oblasti-u-zadovolenni-zaiavy-vid-22012026-13008-26-2) у задоволення цієї заяви було відмовлено з мотивів та підстав, викладених у вказаному рішенні; зокрема – через те, що РОВР у Дніпропетровській області жодним чином не обґрунтував та не довів того що відповідні земельні ділянки дійсно належали йому на тому чи іншому речовому праві (зокрема, на праві постійного користування).
4.6. Нормативне обґрунтування Заяви також є непослідовним. Заявник посилається одночасно як на норми, які стосуються первісного виникнення (надання) права постійного користування, так і на норми, які опосередковують перехід вже наявного права постійного користуванні земельними ділянками до осіб, які набувають речові права на розміщене на таких ділянках нерухоме майно.
При цьому прохальна частина Заяви говорить саме про первісне надання права постійного користування, а викладені фактичні обставини та посилання на ч. 5 ст. 120 ЗК України орієнтовані на намагання отримати право постійного користування у порядку переходу від попереднього користувача.
У зв’язку із цим також слід зазначити таке. У статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України втілено загальний принцип, який полягає у тому, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке на ній розміщене, а набувач такого майна набуває і речові права на земельну ділянку на тому ж титулі, який мав відчужувач. А частини 5 і 7 статті 120 ЗК України спеціально присвячені питанням реалізації цього принципу у випадках переходу права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна, який розміщений на земельній ділянці. Зокрема, частина 7 статті 120 ЗК визначає, що «документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об’єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об’єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт».
При цьому до повноважень органів місцевого самоврядування не належить питання переходу до набувача майна права постійного користування; останнє реалізується в рамках відносин державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
5. Повноваження Заявника.
Заявник є філією Державної установи «___________». У Заяві Заявник просить саме Державній установі «____________» надати у постійне користування Земельні ділянки.
Стаття 95 ЦК України передбачає, зокрема, що:
– філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1);
– філії не є юридичними особами; вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч. 2);
– керівники філій призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч. 4).
До заяви додано лише копію положення про саму ДУ «__________», однак не додано ані положення про Заявника як про філію ДУ «__________», ані довіреності керівника Заявника як філії ДУ «________».
Із доданого положення про ДУ «_________» неможливо встановити обсягу функцій та повноважень Заявника як філії ДУ «____________» та керівника Заявника як філії ДУ «__________».
Зазначене створює неусуненні сумніви у повноважності Заявника подавати Заяву фактично від імені та в інтересах ДУ «__________».
6. Отже, Заявник:
1) не виклав у чіткій та однозначній формі предмету свого (або ж ДУ «___________») інтересів та намагань – чи то йдеться про вже сформовані як об’єкти цивільних прав земельні ділянки, чи про земельні ділянки, які ще тільки належить сформувати у майбутньому. В останньому випадку Заявнику слід було б ініціювати не виникнення/перехід права постійного користування на земельні ділянки, а саме формування земельних ділянок як об’єктів цивільних прав;
2) не виклав у чіткій та однозначній формі свого прохання по суті – чи то про первинне надання права постійного користування, чи про реалізацію переходу такого права від попереднього землекористувача. При цьому Заявнику слід було б врахувати, що питання переходу права постійного користування на земельну ділянку від попереднього користувача до набувача нерухомого майна, розташованого на ділянці, реалізується не за рішеннями органів місцевого самоврядування, а в рамках відносин державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (ч. 7 ст. 120 ЗК України);
3) не обґрунтував належними документами обставини, які зазначив у Заяві в якості підстави своїх вимог (зокрема, факт передачі нерухомого майна та його фактичний склад, співвідношення його із Земельними ділянками; статус та ідентифікуючі ознаки Земельних ділянок; попереднє існування прав на Земельні ділянки у РОВР у Дніпропетровській області та подальшу долю таких прав);
4) не обґрунтував самої наявності у нього повноважень на подання від імені та в інтересах ДУ «__________» подібної Заяви із подібними проханнями щодо надання у постійне у користування земельних ділянок.
7. Зазначене унеможливлює задоволення Заяви.
На підставі викладеного сесія сільської ради
В И Р І Ш И Л А:
Відмовити Дніпропетровській регіональній філії Державної установи «___________________» (код ЄДРПОУ __________) у задоволенні заяви від 25.03.2026 № 157/1-10.
Рекомендувати Дніпропетровській регіональній філії Державної установи «_____________________» (код ЄДРПОУ _____________) врахувати зазначене у мотивувальній частині цього рішення.
Сільський голова Анатолій ЧУПРИНА
с. Личкове
«15» липня 2026 року
№1998 - 44/VIII